Властивість або стан за значенням недзвінкий 1; відсутність дзвінкості, глухість звучання.
недзвінкість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням недзвінкий 1; відсутність дзвінкості, глухість звучання.
Відсутні