**Недзвінки́й.** Прикметник.
1. Позбавлений дзвінкості; який звучить глухо, приглушено, нечітко (про голос, звук, музичний інструмент тощо).
2. *Лінгв.* Який вимовляється без участі голосу; глухий (про приголосний звук).
недзвінкий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |