НЕДИСИМІЛЯТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін. Властивість або якість за значенням недисимілятивний; відсутність дисиміляції, нездатність до розрізнення, уподібнення або розподібнення (у фонетиці, біології, психології чи інших науках).
недисимілятивність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |