НЕДВИ́ЖНИЙ, прикметник.
1. Який не рухається, перебуває в стані спокою; нерухомий. Недвижне повітря стояло над степом.
2. Який не змінює свого положення, не піддається переміщенню; сталий, закріплений. Недвижне майно.
недвижний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |