1. Досить добре, задовільно, непогано; так, що викликає схвалення або позитивну оцінку.
2. Значно, помітно, у значній мірі (часто стосується кількості, інтенсивності).
Словник Української Мови
Буква
1. Досить добре, задовільно, непогано; так, що викликає схвалення або позитивну оцінку.
2. Значно, помітно, у значній мірі (часто стосується кількості, інтенсивності).
Приклад 1:
– Недурно мені сю ніч чорна собака снилася,- похваливсь голова.- Жінка одгадувала: напасть… Так воно й є! – А мені руда свиня,- увернув писар.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Та я сама бачила, як вона на зорях ворожила, – недурно ж парубки за нею так упадають. 2-а дiвчина.
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”
Приклад 3:
— нi, не боюся, не було в менi справжнього страху, та, по правдi, й тепер нема — дивно, ба й незбагненно, надто взявши пiд увагу цiле моє, ах розтуди ж його, каторжанське життя, що недурно розпочалося, при народженнi — клiнi‑чною смертю, мама пригадувала, що геть i цiвка калу звисала з задочка, i тiльце вже посинiло: виткнула душенька носа на свiт i звомпила — е, нi, пустiть назад! — а її, спасибi, вiдкачали, а скоро так, то нiчого блягузкати, є речi, страшнiшi за смерть, i я їх знаю, тiльки от того страху — манливого й темного, заворожливо‑притягального захвату згуби, який є в ньому, i в iнших я часами його розрiзняла, — нема в менi, i квит, тим‑то вiн i дивився на мене з iскрами неприхованого захвату в зорi, навiть коли вже було по всьому: “А ти вiдва‑жна жiнка!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Приклад 4:
Недурно сказано: ледача та дитина, которої батько не вчив! Се ж люди так з своїми дiтьми роблять, а то отець небесний, що милосердiю його i мiри нема!
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 5:
Недурно парубки ззираються на неї. Посватає Прокiп, тож вiн пiшов у Таврiю, щоб було чим весiлля одбути… Восени старостiв зашле, вона вже бачить, що, куди й до чого… Перед очима в Маланки встала левада — зелена, весела, над рiчкою… Вони з Гафiйкою плоскiнь беруть.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”