Властивість або стан за значенням недозволенний; неможливість, неприпустимість чого-небудь через заборону, порушення встановлених норм, правил чи законів.
недозволенність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови