Властивість або стан за значенням недозволений; забороненість, неприпустимість.
недозволеність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням недозволений; забороненість, неприпустимість.
Відсутні