1. Докінчити, закінчити виручати кого-небудь, не довівши справи до кінця; не зуміти виручити повністю.
недовиручитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Докінчити, закінчити виручати кого-небудь, не довівши справи до кінця; не зуміти виручити повністю.
Відсутні