Значення
-
Людина обмеженого розуму, нерозумна, безглузда або така, що погано розуміється на чомусь; дурень, недоумкуватий.
-
Розм. Про того, хто поводиться дивно, незрозуміло або нерозважливо; дивак, чудернацька людина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недоумок, р. недоумка, д. недоумкові, з. недоумка, о. недоумком, м. недоумкові, к. недоумку