1. Людина обмеженого розуму, нерозумна, безглузда або така, що погано розуміється на чомусь; дурень, недоумкуватий.
2. Розм. Про того, хто поводиться дивно, незрозуміло або нерозважливо; дивак, чудернацька людина.
недоумок
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |