недоцільність

[nɛdot͡silʲnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан того, що є недоцільним; відсутність доцільності, практичної користі або раціональної мети в діях, вчинках, рішеннях тощо.

  2. Необґрунтованість, невиправданість чогось з точки зору досягнення поставленої мети; марність, безглуздість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. недоцільність, р. недоцільності, д. недоцільності, з. недоцільність, о. недоцільністю, м. недоцільності, к. недоцільносте

Більше записів