Властивість або стан того, що неможливо досягти, отримати, здійснити або досягнути через велику складність, віддаленість або перешкоди.
Відчуття або сприйняття чогось як далекого, віддаленого, що знаходиться поза межами можливого досягнення.
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що неможливо досягти, отримати, здійснити або досягнути через велику складність, віддаленість або перешкоди.
Відчуття або сприйняття чогось як далекого, віддаленого, що знаходиться поза межами можливого досягнення.
Приклад 1:
І це те, що нас єднає з деревом, вірніше саме його недосяжність зумовлює втомлений серпанок під бровою.. 5 Прокинувшись, довго не вставав. У голові гуло, але не від шуму транспорт за вікном — там було тихо.. І вікн о зовсім світле, вчора прийшов пізно, але чи було вже темно, не пам’ятає.. Вихідний.
— Зеров Микола, “Камена”