1. Який не досяг повної стиглості, зрілості; недостатньо дозрілий (про фрукти, овочі, злаки тощо).
2. Переносно: який не набув необхідного досвіду, вправності; недосвідчений, недорослий (про людину, її здібності, вчинки).
недоспілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
с в и д о в и й — трохи недостиглий, недоспілий. с в і д і м — свідомий («темний і не свідім»); обізнаний з чогось, знаючий щось («Богу душу винен і нічо не свідім!»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |