недоріка

Тлумачення із “Словника української мови”* НЕДОР І КА , и, ч . і ж. 1. Людина з дефектом мови , що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова . Ой привезли до прийому Чуприни голити ; Усе дрібні , усе малі , Все багатих діти . Той каліка недоріка , Той не вміє стати (Шевч., І, 1963, 229); // перен. Той , хто не вміє чітко , ясно висловлювати свої думки . – А ти той … бідовий . Їй-бо, це мені до душі . А то пришлють недоріку , зайде до сільради – не директор , а прохач . Хамаркає щось під носа ( Збан ., Малин . дзвін , 1958, 53). 2. перен., розм. Ні на що не здатна людина ; нікчема . – Бога бійся , сину . Чи ти вже якась недоріка , що не можеш … дівчину знайти , та взявся од живого чоловіка жінку переманювати ? (Іщук, Вербівчани, 1961, 116); // Уживається як презирлива , зневажлива назва кого-небудь . Дарма сподіванки свої Плекають недоріки . Ми утвердились на землі Не на роки , навіки ! (Воскр., Цілком .., 1947, 38); – Проклинаю вас я, недоріки , Вашою не буду я вовіки ! (Шпорта, Вибр., 1958, 493). Тлумачення із “Словника української мови”* НЕДОР І КИЙ , а, е, рідко. Те саме , що недор і куватий .