Древослів

Словник Української Мови

недопиток

[nɛdopɪtok] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. **НЕДО́ПИТОК**, -тка, чол. 1. Недопита рідина, залишок напою (переважно алкогольного) в посудині після чийогось пиття. // Залишок недопитої рідини разом із посудиною.

  2. *перен., зневажл.* Про фізично або морально виснажену, слабку, нікчемну людину; недолюдок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. недопиток, р. недопитка, д. недопиткові, з. недопиток, о. недопитком, м. недопиткові, к. недопитку

Більше записів