1. Якого не допили до кінця, не спожили повністю (про напої).
2. Який не випив належної кількості алкоголю, не напився (про людину).
Словник Української Мови
Буква
1. Якого не допили до кінця, не спожили повністю (про напої).
2. Який не випив належної кількості алкоголю, не напився (про людину).
Приклад 1:
Ти ж, розпізнавши келихи причин, Доп’єш спочатку трохи недопитий. Прошу тебе, будь вічним і мовчи, Щоб я також не сміла говорити.
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”
Приклад 2:
В невеличкiй свiтличцi, з лiжком, столом i кiлькома стiльцями, був нелад, порозкидувана одежа, недокурки з цигарок, на стiнi гiтара й рушниця, на столi стояв недопитий чай i пляшечка з написом: «Ром»; пiд столом спала собака. Учитель попрохав гостя сiдати i надiв пiджак.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”