недоповненний

1. (про дію, процес) Такий, що не доведений до кінця, до логічного завершення; неповний, незавершений.

2. (про об’єкт, стан) Такий, що має брак, дефіцит чогось, не має повного комплекту або обсягу; неповний, недостатній.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |