НЕДО́ПАНОК, -нка, чол. 1. Неповноцінний, недорозвинений панок; той, хто не відповідає статусові пана.
2. заст., ірон. Збіднілий або знікчемнілий представник панського стану; дрібний поміщик, що втратив колишній вплив.
Словник Української Мови
Буква
НЕДО́ПАНОК, -нка, чол. 1. Неповноцінний, недорозвинений панок; той, хто не відповідає статусові пана.
2. заст., ірон. Збіднілий або знікчемнілий представник панського стану; дрібний поміщик, що втратив колишній вплив.
Відсутні