НЕДООЗБРО́ЄННЯ, -я, сер. Стан, за якого рівень технічного оснащення, наявність засобів ведення бойових дій або оборонних систем є недостатніми порівняно з потребами чи потенційною загрозою; брак озброєння.
недоозброєння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |