НЕДОНО́СКИ, ів, мн. (одн. недоно́сок, -ска, ч.). 1. Передчасно народжені діти або дитинчата тварин, які не досягли повного внутрішньоутробного розвитку; недонесені плоди.
недоноски
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
), хоч тут ішлося не про якісь недоноски природи, а про шляхетного кентавра, — а потім, бачачи, що йому, Устимові, легше провезти з В’єтнаму до Европи півкорабля гашишу, ніж переконати одержимого трупною буквою наймиршавішого службовця, плюнув на каміннолобу законність і на свій ризик (бож не міг же він, Устим, тільки заради того, щоб, бува, не зіпсувати собі морської кар’єри, відмовити своєму рятівникові, колишній «няньці», котра раптом запалала бажанням подивитися на води в інших широтах?) запросив на корабель Віктора Платоновича, з яким він так негадано зустрівся в Гамбургу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |