Недолуго (іменник, середній рід, власна назва/термін). 1. Стан або властивість за значенням «недолугий»; фізична або розумова слабкість, кволість, безпорадність. 2. (рідко) Те саме, що недолугість; недосконалість, вада, хиба в чому-небудь.
недолуго
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |