1. Властивість або стан за значенням недолугий; фізична або розумова неповноцінність, кволість, безпорадність.
2. Недосконалість, невправність, незграбність у виконанні чого-небудь, брак майстерності чи вміння.
недолугість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |