1. Властивість або стан за значенням недоладний; відсутність стрункості, гармонії, злагодженості; незграбність, неоковирність.
2. Невідповідність чомусь, недоречність, безглуздість (про вчинки, слова, думки).
недоладність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
1) помічена недоладність і невмотиво- ваність не тільки з точки зору доречності, але й (що в даному випадку важливіше) з точки зору логіки агіографічного канону особливості тексту 986–988 рр. Автори XVI–XVII ст., бувши людьми досить обізнаними і уважними до своїх джерел, ба- чили недоладність тексту та намагалися вирішити це питання по-своєму.
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”
Приклад 2:
Автори XVI–XVII ст., бувши людьми досить обізнаними і уважними до своїх джерел, ба- чили недоладність тексту та намагалися вирішити це питання по-своєму. Саме таку спробу ми бачимо у житії з Патерика.
— Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”
Частина мови: іменник (однина) |