НЕДОКАЗО́ВІСТЬ, -вості, жін. Властивість за значенням недоказовий; відсутність або недостатність переконливих доказів, аргументів для підтвердження чого-небудь; неможливість довести істинність чи хибність певного твердження.
недоказовість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |