Недодуманість — абстрактний іменник; властивість або стан за значенням недодуманий; недостатня продуманість, незавершеність у міркуваннях, висновках або діях, що виникає через брак уваги, часу чи глибини аналізу.
недодуманість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |