недодержка

НЕДО́ДЕРЖКА, іменник жіночого роду.

1. Відсутність належної витримки, нездатність дотримуватися певних правил, норм або термінів; недотримання, порушення встановленого порядку чи регламенту.

2. спец. У фотографії, кінематографії та поліграфії — недостатній час витримки світлочутливого матеріалу під дією світла, що призводить до недопроявлення зображення або його дефектів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |