недочування

1. Недостатнє або неповне сприйняття органом слуху звуків, звукових сигналів; стан, коли щось чується погано або нечітко.

2. Переносно: неповне, неточне або інтуїтивне усвідомлення, відчуття чогось; ледве помітне відчуття настання, присутності або існування чогось (наприклад, небезпеки, змін).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |