1. Не помітити чогось, не звернути уваги на кого-, що-небудь; переглянути, прогледіти.
2. Не зуміти розгледіти, побачити когось або щось через недостатню гостроту зору або погані умови видимості.
Словник Української Мови
Буква
1. Не помітити чогось, не звернути уваги на кого-, що-небудь; переглянути, прогледіти.
2. Не зуміти розгледіти, побачити когось або щось через недостатню гостроту зору або погані умови видимості.