Значення
-
Стан або властивість за значенням недіючий; відсутність дії, функціонування, активності.
-
Юр. Відсутність юридичної сили, чинності (про закон, договір, норму тощо); нечинність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недіючість, р. недіючості, д. недіючості, з. недіючість, о. недіючістю, м. недіючості, к. недіючосте