1. Стан або властивість за значенням недіючий; відсутність дії, функціонування, активності.
2. Юр. Відсутність юридичної сили, чинності (про закон, договір, норму тощо); нечинність.
недіючість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |