1. Який не виявляє активної діяльності; бездіяльний, пасивний.
2. Який не діє, не функціонує; непрацюючий, бездіяльний (про механізми, пристрої, органи тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який не виявляє активної діяльності; бездіяльний, пасивний.
2. Який не діє, не функціонує; непрацюючий, бездіяльний (про механізми, пристрої, органи тощо).
Приклад 1:
Як продукт розпаду радіоактивного калію утворюється газ а ргон (у перекладі з грецької «недіяльний»). Метод зручний, адже калій входить до складу понад 100 мінералів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”