Значення
-
Властивість або стан за значенням недієвідмінюваний; граматична ознака дієслова або дієслівної форми, що полягає у відсутності змінювання за особами, числами, часами та способами (наприклад, у інфінітива, дієприслівника, безособових форм).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недієвідмінюваність, р. недієвідмінюваності, д. недієвідмінюваності, з. недієвідмінюваність, о. недієвідмінюваністю, м. недієвідмінюваності, к. недієвідмінюваносте