НЕДІ́ЯННЯ, я, сер. Стан бездіяльності; утримання від активних дій, учинків, втручання в перебіг подій. Часто вживається в правничій, філософській та етичній термінології для позначення пасивної позиції суб’єкта.
недіяння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |