Словник Української Мови
Буква
1. Легко, злегка або несильно щипати когось або щось протягом певного часу або кілька разів поспіль.
2. Викликати відчуття печіння, подразнення на шкірі або слизовій оболонці (про вітер, мороз, сіль тощо).
3. Перен. Викликати відчуття легкого болю, ніжного смутку, жалі (про почуття, спогади).
Приклад 1:
А тоді йшов за Петром у майстерню чи до саду, як на роботу — такий урочистий і серйозний, що мені хотілось вхопити його обома руками, притиснути до себе, зацілувати, трохи покусати і пощипати за щоки, і полоскотати під пахвами — але я знала, що якби бодай доторкнулась до нього, то малий би втік, як дике звірятко, і перестав би їсти. А цього мені не треба.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”