недіадичний

1. Який не є діадичним; не пов’язаний із відношенням, взаємодією або структурою, що складається з двох елементів чи частин.

2. У науці (математиці, логіці, соціології тощо) — термін на позначення системи, процесу або зв’язку, що не зводиться до парної взаємодії або бінарної опозиції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |