1. Так, що не можна почути; беззвучно, нечутно.
2. У значенні присудкового слова. Надзвичайно, вкрай, дуже (про високий ступінь якості, інтенсивність дії або стану).
нечувано
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Спираючись на мем- фіський надпис фараона Аменхотепа II, в якому згадується прибуття до Єгипту великої кількості військовополонених, деякі єгиптологи стверджують, що нібито «рабовласництво досягло в Новому Царстві поширення, раніше нечувано– го», і що «рабовласницькі відносини проникли мало не в усі прошарки єгипетського суспільства…». Інші ж єгиптологи переконані, що масовий пригін військовополонених ще не означав, що єгиптяни обертали їх на рабів, до того ж достовірність фактів, наведених у мемфіському надпису Аменхотепа II, на думку цих дослідників, вельми сумнівна.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Це було нечувано. Стоячи під палючим сонцем посеред безлюдної вулиці Нойдорфа, пастор мовчки дивився їм услід, вдихаючи млоїстий аромат троянди, яка починала відцвітати.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прислівник () |