нечутий

[nɛt͡ʃutɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не був почутий, не дійшов до чиїхось вух; нечутний.

  2. Який ніколи не лунав раніше; безпрецедентний, надзвичайний за силою, масштабами або значенням (про явища, події, вчинки тощо).

  3. Дуже великий, значний, надмірний; такий, якого ще не бувало (про ступінь прояву якості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нечутий, р. нечутого, д. нечутому, з. нечутого, о. нечутим, м. нечутім

Більше записів