1. (про організацію, об’єднання) такий, що не має окремих членів, не поділений на індивідуальні членства; цілісний, єдиний.
2. (про документ, угоду тощо) такий, що не передбачає роздільних прав або обов’язків для окремих учасників; неподільний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про організацію, об’єднання) такий, що не має окремих членів, не поділений на індивідуальні членства; цілісний, єдиний.
2. (про документ, угоду тощо) такий, що не передбачає роздільних прав або обов’язків для окремих учасників; неподільний.
Відсутні