Властивість або стан, за якого організація, об’єднання чи спільнота не допускає виходу зі свого складу окремих членів або частин; неможливість вільного виходу.
нечленороздільність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан, за якого організація, об’єднання чи спільнота не допускає виходу зі свого складу окремих членів або частин; неможливість вільного виходу.
Відсутні