нечесть

1. Власна назва, що вживається в українській міфології та фольклорі для позначення злих духів, нечистої сили, недобрих міфічних істот (наприклад, чортів, бісів, домовиків, лісовиків тощо).

2. (у переносному значенні) Погані, злі, негідні люди; збірно про таких людей.

Приклади вживання слова

нечесть

Приклад 1:
Се нечесть, Поліксено, тяжкий сором на голові моїй, отеє слово. Се примус і ненависть промовляли ганебне слово, а не я. Ой, сестро!
— Невідомий автор, “Liesia Ukrayinka”