небозвід

1. Поетичний синонім слова “небо”, що означає небесний простір, видиму небесну сферу з усіма світилами.

2. У астрономії: застарілий термін для позначення небесної сфери — уявної кулястої поверхні, на якій спостерігачеві здаються розташованими небесні тіла.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кипариси горять в небозвід. Небо глухо набрякло грозою.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |