небоязкий

1. (про людину) такий, що не відчуває страху, не боїться небезпеки або труднощів; безстрашний, сміливий, відважний.

2. (переносно, про дії, вчинки тощо) що свідчить про відсутність страху; виконаний з відвагою та рішучістю.

Приклади вживання слова

небоязкий

Приклад 1:
Сміливий хлопець, небоязкий на вдачу, аж жахнувся і подався назад. Усі ті професори вийшли буцімто випадком в світлицю й попрямували до стола тихою рівною ступою, неначе червонясті ляльки сунулись чиєюсь захованою потайною рукою.
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”