небоязкий
[nɛbojɑzkɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(про людину) такий, що не відчуває страху, не боїться небезпеки або труднощів; безстрашний, сміливий, відважний.
-
(переносно, про дії, вчинки тощо) що свідчить про відсутність страху; виконаний з відвагою та рішучістю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небоязкий, р. небоязкого, д. небоязкому, з. небоязкого, о. небоязким, м. небоязкім