1. Напрям у мистецтві та літературі кінця XIX — першої половини XX століття, що характеризується прагненням до оновлення художніх форм, відмовою від традиційних методів творчості, акцентуванням на суб’єктивному сприйнятті та експериментах з формою.
2. Загальна назва різноманітних авангардних течій у європейському та американському мистецтві (імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм тощо), об’єднаних пошуком нових засобів вираження та критикою класичних канонів.
3. У релігійному контексті — течія в християнстві (переважно католицизмі) кінця XIX — початку XX століття, що прагнула адаптувати віровчення та церковне життя до вимог сучасної науки та філософії.
4. У розмовному вживанні — загальна ознака нового, передового, сучасного у стилі, поглядах або способі життя.