небосяг

1. У міфології та фольклорі — могутній велетень, який, за переказами, підпирає небо, щоб воно не впало на землю.

2. Переносно — про людину надзвичайно високого зросту або великої фізичної сили; велетень, гігант.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |