1. Такий, що не викликає довіри, не заслуговує на довіру; сумнівний, підозрілий.
2. (У політичному, ідеологічному контексті) Такий, що не відповідає офіційній ідеології або політичному режиму, вважається потенційно небезпечним для існуючого ладу.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не викликає довіри, не заслуговує на довіру; сумнівний, підозрілий.
2. (У політичному, ідеологічному контексті) Такий, що не відповідає офіційній ідеології або політичному режиму, вважається потенційно небезпечним для існуючого ладу.
Приклад 1:
Не знаю, чи подзвонив би, якби дожив до того дня, коли я, як неблагонадійний елемент (і зухвалий притому! ), вилетіла з інституту, фактично позбавлена можливости займатися наукою і друкуватися.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”