1. Такий, що не позбавлений розсудливості; обачний, розважливий, розсудливий.
2. (У значенні присудкового слова) Про поведінку, вчинок тощо: такий, що свідчить про наявність розсудливості; нелегковажний.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не позбавлений розсудливості; обачний, розважливий, розсудливий.
2. (У значенні присудкового слова) Про поведінку, вчинок тощо: такий, що свідчить про наявність розсудливості; нелегковажний.
Відсутні