поселенець

1. Особа, яка поселяється на новому, часто малозаселеному або неосвоєному місці з метою проживання та господарювання.

2. Застаріле: мешканець поселення, невеликого населеного пункту.

3. Історичне: представник військового стану в Російській імперії (XVIII–XIX ст.), який ніс прикордонну службу та займався сільським господарством на окремих землях.

4. У сучасному міжнародному праві та політичному контексті: особа, яка переселяється на окуповану або анексовану територію з метою її колонізації та зміни демографічного складу, що часто суперечить нормам міжнародного права.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |