Значення
-
Особа, яка поселяється на новому, часто малозаселеному або неосвоєному місці з метою проживання та господарювання.
-
Застаріле: мешканець поселення, невеликого населеного пункту.
-
Історичне: представник військового стану в Російській імперії (XVIII–XIX ст.), який ніс прикордонну службу та займався сільським господарством на окремих землях.
-
У сучасному міжнародному праві та політичному контексті: особа, яка переселяється на окуповану або анексовану територію з метою її колонізації та зміни демографічного складу, що часто суперечить нормам міжнародного права.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поселенець, р. поселенця, д. поселенцеві, з. поселенця, о. поселенцем, м. поселенцеві, к. поселенцю