1. Такий, що не має меж у небі; безмежний, неосяжний (про космічний простір, всесвіт).
2. Перен. Дуже великий, безмежний за своїми масштабами, проявами або інтенсивністю (про почуття, сили, можливості тощо).
небезмежний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |