небездоганний
[nɛbɛzdoɦɑnnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що має певні недоліки, вади або помилки; недосконалий, неідеальний.
-
(У значенні, близькому до «небезперечний») Такий, що не викликає сумнівів; очевидний, безперечний (заст., рідк.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небездоганний, р. небездоганного, д. небездоганному, з. небездоганного, о. небездоганним, м. небездоганнім