небачимка

1. У народній творчості та фольклорі: фантастична істота, дух, якого неможливо побачити звичайним зором; невидиме створіння або істота.

2. У переносному значенні: про людину або явище, які важко помітити, розгледіти або зрозуміти; щось непомітне, неочевидне.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |