неадіабатичність

[nɛɑdiɑbɑtɪt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Фізична властивість процесу, за якої відбувається обмін теплотою між системою та навколишнім середовищем, тобто процес, що не є адіабатичним.

  2. У квантовій механіці — характеристика зміни зовнішніх умов системи, що відбувається настільки швидко, що система не встигає адаптуватися та залишається в початковому квантовому стані, що призводить до переходів між рівнями енергії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неадіабатичність, р. неадіабатичності, д. неадіабатичності, з. неадіабатичність, о. неадіабатичністю, м. неадіабатичності, к. неадіабатичносте

Більше записів