1. Який має зуби, зубці; із зубами, зубцями.
2. Який нагострений, наточений (про лезо, інструмент).
назублений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має зуби, зубці; із зубами, зубцями.
2. Який нагострений, наточений (про лезо, інструмент).
Відсутні